Права моряка за MLC 2006

За описом ITF, конвенція поширюється на всі комерційні морські судна в міжнародних водах або між портами різних країн, крім рибальських, військових і суден традиційної побудови. Але права з неї моряк отримує через право держави прапора: саме держава-член зобов'язана забезпечити їх виконання своїм законодавством, колективними договорами або іншими заходами. Вимоги MLC застосовуються на суднах під прапорами держав, які ратифікували Конвенцію.

Один нюанс працює на користь моряка й на суднах під "чужими" прапорами. Судна держав, які конвенцію не ратифікували, не повинні отримувати сприятливішого ставлення, ніж судна держав-учасниць, — тому інспекція порту держави-учасниці перевіряє їх на загальних підставах.

Умови найму викладаються в чіткому письмовому договорі з юридичною силою — це і є договір про працевлаштування моряка (seafarers' employment agreement, SEA); до підписання моряк повинен мати можливість ознайомитися з ним і отримати пораду. Договір підписують і моряк, і судновласник або його представник; кожна сторона отримує по підписаному оригіналу. Чітка інформація про умови найму має бути легко доступна морякам на борту, а копія договору — доступна для перевірки інспекторам, зокрема в портах заходу. Якщо договір складено не англійською, на борту має бути англійська копія стандартної форми і тих частин колективного договору, що підлягають портовій інспекції; виняток — судна, що ходять лише у внутрішніх рейсах.

Стандарт A2.1 задає перелік обов'язкових відомостей — від посади і зарплати до умов припинення, медичного захисту і права на репатріацію. Якщо в контракті бракує хоча б одного пункту, це привід запитати крюїнг до підписання, а не після.

Мінімальний строк попередження про дострокове розірвання встановлює держава прапора, і він не може бути коротшим за сім днів — це нижня межа, а не "норма MLC". Коротший строк або розірвання без попередження можливі у випадках, визнаних правом держави прапора або колективним договором; визначаючи їх, держава має врахувати потребу моряка розірвати договір без штрафу зі співчутливих чи інших невідкладних причин. Договір продовжує діяти, поки моряк перебуває в полоні внаслідок піратства або збройного розбою проти суден, навіть якщо його строк сплив.

Разом із копією договору кожен моряк отримує копію бортової процедури розгляду скарг — із контактами компетентного органу держави прапора і держави проживання моряка та ім'ям особи на борту, яка конфіденційно дає неупереджену пораду. Ці два документи мають бути на руках. Що буває, коли умови договору порушує моряк, а не судновласник, — окрема тема, розібрана в матеріалі про відповідальність за порушення контракту моряка.

Усім морякам платять за роботу регулярно і в повному обсязі відповідно до договору. Виплати — не рідше ніж раз на місяць. Щомісяця моряк отримує розрахунковий документ: нараховано, виплачено, доплати і курс обміну, якщо платили в іншій валюті.

Судновласник забезпечує механізм переказу всієї або частини зарплати сім'ї моряка (allotment) — регулярно, вчасно і безпосередньо вказаній особі. Плата за переказ має бути розумною, а курс — ринковим або офіційним і не на шкоду моряку. Під час полону через піратство зарплата й інші виплати за договором, включно з переказами сім'ї, продовжують виплачуватися до звільнення і репатріації. Що робити, якщо зарплату не виплатили, — у статті скільки заробляють моряки.

Моряк має право на репатріацію без витрат для себе, а держава прапора вимагає від суден фінансового забезпечення на цей випадок. Право виникає, коли договір закінчився за кордоном, коли його розірвав судновласник або сам моряк з обґрунтованих причин, а також коли моряк більше не може виконувати обов'язки.

Максимальну тривалість служби на борту, після якої виникає право на репатріацію, встановлює держава прапора, і вона має бути меншою за 12 місяців. Судновласнику заборонено вимагати від моряка аванс на репатріацію на початку роботи. Утримувати вартість репатріації із зарплати чи інших виплат теж заборонено — крім випадку доведеного серйозного порушення обов'язків моряком.

Якщо судновласник репатріацію не організовує, це робить держава прапора; якщо й вона — репатріацію може організувати держава, з якої репатріюють, або держава громадянства моряка і стягнути витрати з держави прапора, а держава прапора стягує їх із судновласника; на моряка витрати не перекладаються, крім згаданого вище випадку доведеного серйозного порушення ним обов'язків. Відмовити в репатріації через фінансові труднощі судновласника або його небажання замінити моряка не можна. На борту має бути копія національних положень про репатріацію відповідною мовою.

Моряк вважається залишеним (abandoned), якщо судновласник не оплачує репатріацію, залишив його без необхідного утримання й підтримки або в односторонньому порядку розірвав зв'язок — зокрема не платив зарплату щонайменше два місяці. Необхідне утримання — це їжа, житло, питна вода, паливо для виживання на борту і медична допомога.

Свідоцтво про трудові стандарти в морському судноплавстві і декларація відповідності обов'язкові для суден від 500 брутто-тонн у міжнародних рейсах. Такі судна мають і сертифікат фінансового забезпечення на випадок залишення — його копію вивішують на видному місці, англійською або з перекладом англійською.

Забезпечення покриває невиплачену зарплату й виплати не більше ніж за чотири місяці, обґрунтовані витрати моряка, включно з репатріацією, і базові потреби до прибуття додому. Чотири місяці — межа саме страхового покриття; борг судновласника вона не списує. Вартість репатріації включає проїзд відповідним і швидким транспортом, здебільшого літаком, їжу і житло від моменту залишення судна до прибуття додому, медичну допомогу і перевезення особистих речей. Допомога надається невідкладно за зверненням моряка або його представника.

ITF радить діяти швидко: сертифікат страховика вивішений на борту англійською з контактами, звернутися до страховика може сам моряк, його сім'я або інспектор ITF, а якщо чекати шість місяців — виплатять лише за чотири.

Перший рівень — борт. На кожному судні мають бути процедури справедливого, ефективного і швидкого розгляду скарг моряків про порушення конвенції. Процедура має прагнути вирішити скаргу на якнайнижчому рівні, але моряк завжди має право поскаржитися безпосередньо капітану і, якщо вважає за потрібне, зовнішнім органам. Він має право на супровід або представника, а переслідування за подання скарги заборонене і карається. Бортова процедура не позбавляє права шукати захисту будь-якими законними засобами. Типова схема, яку MLC рекомендує як керівництво: скарга керівнику своєї служби або безпосередньому начальнику, далі — капітану особисто, усі скарги й рішення записуються з копією моряку, невирішене передається судновласнику на берег.

Другий рівень — порт. Іноземне судно в порту держави-учасниці може бути проінспектоване на предмет дотримання MLC, включно з правами моряків. Свідоцтво MLC і декларація відповідності приймаються як первинний доказ, тому інспекція в загальному порядку обмежується їх перевіркою, крім випадків, визначених Кодексом. Моряк на судні в порту держави-учасниці має право подати скаргу про порушення MLC, щоб отримати швидкий і практичний засіб захисту. Уповноважений інспектор порту проводить первинне розслідування, з'ясовує, чи використано бортову процедуру, і може провести детальнішу інспекцію. Він сприяє вирішенню скарги на рівні судна; якщо її не вирішено — негайно повідомляє державу прапора і просить у встановлений строк надати висновок і план виправлення; для збереження конфіденційності скарг вживаються належні заходи.

Третій рівень — держава прапора. Вона перевіряє свої судна через систему регулярних інспекцій. Отримавши скаргу, яку не вважає явно необґрунтованою, держава прапора зобов'язана розслідувати її і забезпечити усунення недоліків. Її інспектори можуть заборонити вихід судна з порту при серйозному порушенні прав моряків; джерело скарги зберігається в таємниці, і судновласнику не повідомляють, що інспекція викликана скаргою.

ITF. У Міжнародної федерації транспортників понад 140 інспекторів і контактних осіб у більш ніж 50 країнах; знайти інспектора можна через розділ Look Up на сайті або в застосунку ITF Seafarers. Там же за IMO-номером судна видно, чи покрите воно угодою ITF і хто її підписав, а для суден без чинної угоди ITF — дані останніх інспекцій ITF. При терміновій проблемі на борту чи в порту — до найближчого інспектора або на пошту команди підтримки моряків. Якщо інспектора знайти не вдається, працює команда підтримки: seafsupport@itf.org.uk, а також лінія WhatsApp/Viber/SMS, номер якої опубліковано на сторінці контактів ITF. Окремі адреси: abandonment@itf.org.uk — про залишення судна; jobscam@itf.org.uk — про крюїнги, що беруть плату за працевлаштування, і фейкові вакансії.

ПРМТУ. Профспілка робітників морського транспорту України називає себе єдиною морською членською організацією ITF в Україні, яка укладає колективні договори стандарту ITF та IBF (International Bargaining Forum — Міжнародного переговорного форуму). Сама ПРМТУ повідомляє, що в Україні працює інспектор ITF, до якого звертаються з питань невиплати зарплати, порушення умов договору, репатріації, медичної допомоги, консультації щодо контракту та перевірки судна. Інспектор може інспектувати судна, фіксувати претензії, тиснути на судновласника, консультувати і зв'язуватися з органами держави прапора та посольствами; але не може працевлаштувати моряка, гарантувати збереження роботи чи завжди отримати доступ на судно. Юристи MTWTU LAW HUB безкоштовно супроводжують членів профспілки при оформленні кваліфікаційних документів — це про документи, не про трудові спори.

Держава. Департамент консульської служби МЗС створений для захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, є гаряча лінія МЗС для кризових ситуацій. Адміністрація судноплавства приймає звернення громадян — електронне звернення, особистий прийом, контакт-центр; окремої форми для скарг моряків на судновласника в розділі звернень немає.

База залишень. Існує спільна база даних МОП/ІМО про випадки залишення моряків, яка регулярно оновлюється. ITF веде власний список залишених суден, усі випадки передаються в базу МОП, і у відкритих справах 2026 року є екіпажі з громадянами України.

Про виїзд за кордон під час воєнного стану, військовий облік, документи, психологічну підтримку і безкоштовну правову допомогу на сайті вже є окремий матеріал про підтримку моряків.

Кодекс торговельного мореплавства України визначає правове становище екіпажу судна під прапором України законодавством України; на судні під іноземним прапором у територіальному морі чи внутрішніх водах України — законодавством держави прапора і договорами між судновласником та екіпажем, якщо міжнародним договором України не передбачено інше. Порядок прийняття на роботу, права й обов'язки, умови роботи та оплати, підстави звільнення регулюються законодавством, міжнародними договорами України, Кодексом, тарифними угодами, колективними і трудовими договорами.

Для суден під прапором України Кодекс передбачає репатріацію за рахунок судновласника при звільненні з ініціативи власника, захворюванні і травмі, загибелі судна, неспроможності судновласника виконувати обов'язки — у порт за контрактом або порт прийняття на роботу, з оплатою проїзду, проживання, харчування, праці, багажу та лікування. Перелік випадків тут вужчий за MLC, і діє він на українському прапорі. Судновласник такого судна зобов'язаний забезпечити безпечні умови і режим праці, охорону здоров'я екіпажу, достатнє продовольство і воду, належні суднові приміщення. Позбавлення звання і вилучення диплома або кваліфікаційного свідоцтва моряка допускається тільки за рішенням суду.

Для тих, кому потрібно знати конвенцію системно, у навчальному центрі AVANT є курс "MLC 2006" для моряків. Умови, формат, тривалість і програму дивіться на сторінці курсу.